Дорого, але стильно. За що ми платимо, купуючи кросівки?

Picodi04.03.2019

Купуючи кросівки, ми платимо за стильний дизайн, якість матеріалів або впізнаваність логотипу? А може, за все разом? Додамо до цього прізвища дизайнерів і зірок шоу-бізнесу, які в спільних колекціях створюють взуття майбутнього… звичайно, не безкоштовно. І скільки грошей з кожної пари отримує виробник?

Справжня ціна пари, здавалося б, простого взуття, оточена міфами. У цьому немає нічого дивного. Моделі з нових колекцій коштують шалених грошей, але під час розпродажу їх вартість може знизитися на 60%-70%. Чи означає Це, що хтось недоотримує свій прибуток? Щоб це перевірити, ми спробували себе в ролі логістів і маркетологів однієї з найвідоміших спортивних марок у світі. Об’єкт дослідження — кросівки за 3 000 гривень.

Дешеве виробництво, дорога дистрибуція

Кроссовки: настоящая цена в Украине

Спортивне взуття подорожує більше, ніж деякі люди. Зокрема, кросівки починають свій шлях в Китаї — саме в цій країні виробляється велика частина взуття для всього світу. Щорічно китайські фабрики випускають близько 13 мільярдів пар. Це приблизно в шість разів більше, ніж фабрики в Індії, яка за цим показником займає друге місце.

Виробництво взуття нагадує ретельно продуманий годинниковий механізм, де робота кожного «коліщатка» важлива для загального цілого. І попри те, що більшу частину цього виробництва здійснюють машини, все ж деякі етапи (наприклад, форма підошви або фінальний контроль якості) все одно здійснюються вручну. Витрати на виробництво однієї пари складають приблизно 20% від роздрібної ціни (в нашому випадку, 625 гривень), яку покупці бачать на прилавках або в інтернет-магазинах.

Чому ж нам доводиться платити в чотири рази більше?

Скільки на одній парі заробляє виробник?

Перший елемент, який збільшує ціну товару, — це вартість доставляння з Китаю в Україну. У цьому випадку кращий варіант доставлення по морю, він значно дешевше авіа-, авто- і залізничного доставляння. Не обходиться тут без оплати місця у вантажному контейнері, транспортної страховки та митних зборів. Витрати, пов’язані з транспортуванням, ділять між собою виробник і дистрибутор, при цьому перший платить тільки за доставлення взуття в порт. У масштабі вартості однієї пари взуття ці витрати становлять менше ніж 1%, тобто 30 гривень у нашому конкретному випадку.

До цього варто додати маржу, таким чином прибуток виробника становить 6%, а продавця — близько 46%.

Остання цифра вражає, проте не можна сказати, що на нашій новенькій парі кросівок більше всіх заробив магазин, що реалізує товар. Все-таки варто пам’ятати, що саме з цих грошей дистриб’ютори й магазини оплачують роботу співробітників, оренду приміщень, електрику та інші послуги. Лише мала частина грошей являє собою чистий прибуток рітейлерів.

До всього іншого врахуємо і податок на додану вартість — це стандартні 20% (які перетворюються в 16,7% від ціни на прилавку).

Відсоток Каньє Уеста

Деякі моделі взуття випускаються відомими марками у співпраці з зірками шоу-бізнесу або незалежними дизайнерами, що в кінцевому підсумку збільшує фінальну вартість продукту. Селебріті завжди привертають увагу публіки, а за результати колаборації з Гошею Рубчинським, Фаррелом Вільямсом або Каньє Вестом фірми платять близько 1,5% від вартості кросівок (на підставі оплати ліцензії або у вигляді комісії від продажів).

У чому секрет розпродажів?

Нічого дивного, що люди по всьому світу обожнюють розпродажі й можливість купувати речі (а іноді й емоції, з ними пов’язані) зі знижками до 90%. Економлячи на таких вигідних покупках, ми явним чином оптимізуємо власний бюджет. Але що при цьому відбувається з бюджетом магазинів? Чому вони не розоряються, пропонуючи товари з таким дисконтом? Однозначної відповіді на це питання не існує. Кожен магазин і рітейлер встановлює власні правила по реалізації товару, головне з яких — не піти в мінус, тобто як мінімум повернути собі гроші, віддані виробнику за кожну горезвісну пару. Деякі представники мас-маркету дійсно йдуть на великий ризик: максимально знижують ціни так, щоб продати більше, ніж конкуренція на ринку. Хтось підписує особливі угоди з дистриб’юторами й виробниками.

Редактори Picodi рекомендують ці інтернет-магазини взуття: Answear, Intertop, Lacoste, Modivo і Yes, original. Обов’язково активуйте кешбек Picodi перед покупкою, щоб повернути до 100% витрачених грошей!

Дещо по-іншому виглядає ситуація з так званими аутлетами, тобто офіційними центрами, які розпродають взуття тільки з минулих колекцій і тільки за зниженою ціною. Аутлети зазвичай знаходяться у віддалених від центру районах, в яких оренда приміщень коштує, як правило, менше. Саме завдяки цьому вони можуть запропонувати покупцям виключно вигідні ціни.

Трохи іншими законами обумовлені продажі в брендових інтернет-магазинах: кількість обслуговуючого персоналу в цих випадках зведена до мінімуму, орендна плата за бутік відсутня. Іншими словами, саме онлайн можна знайти найбільш вигідні ціни, а якщо використовувати додаткові промокоди на знижку, то можна мінімізувати витрати.

Представлена вище інформація заснована насамперед на рапортах виробників, пропозиціях міжнародних перевізників, а також на публікаціях, знайдених нами на галузевих інтернет-сайтах. Інформація ця лише приблизно зображає ситуацію на ринку, а конкретні цифри були використані нами для того, щоб проілюструвати шлях, який товари долають від виробника до полиць магазинів. Фірми неохоче діляться даними, що стосуються ціноутворення і дистрибуції своїх товарів. Розглядаючи кожен конкретний випадок, ми переслідували дві мети: по-перше, закликати до усвідомленого споживання, а по-друге, відкрити дискусійну панель, де кожен може висловити власну думку.

ПДВ: цей податок на наших інфографіках розраховується від ціни нетто. Іншими словами: ціна нетто — це 100%, а остаточна ціна «на прилавку» — це 120% (100% + 20% ПДВ), тобто сам ПДВ від ціни «на прилавку» становить 16,7%.