Довга дорога з Індії й талія Дженніфер Лопес, або що криється за ціною на джинси

Picodi04.03.2019

Полювання за ідеальними джинсами часто перетворюється на ціле випробування, особливо для нашого гаманця. Чому майже однакові штани кольору індиго в одному магазині коштують значно дорожче, ніж в іншому? Досліджуємо ціни з рентгенологічною точністю!

Можливо, не кожен з нас любить рвані джинси, особливо якщо це «Ду-у-уже рвані джинси». Поговоримо про класичний крій без потертостей: останні тридцять років, а особливо в наші дні цей кежуал денім користується надзвичайною популярністю як серед сучасних хіп-хоп-виконавців, так і у президентів, топ-менеджерів корпорацій і, звичайно, у пересічних громадян України.

Багато з нас з гідністю оцінили зручності брюк з джинсової тканини, але чи знаєте ви, що криється за ціною кожної пари? Чому в одному магазині нам доводиться платити більше, ніж в іншому? Щоб це перевірити, ми поглянули на ціноутворення модної пари на кожному етапі: від виробництва і транспортування до мит і магазинних націнок.

Шви, кишені й заклепки

Для нашого дослідження ми взяли брендові джинси, доступні як в стаціонарних магазинах, так і онлайн. Середня роздрібна ціна в Україні — 1 000 гривень.

Подорож наших джинсів починається з Індії. Вартість самого виробництва становить приблизно 20% від остаточної ціни, яку ми побачимо в магазині, і це далеко не сама «витратна» сфера. Таким чином, 200 гривень за одну блакитну пару — це досить непогано, особливо якщо враховувати оплату праці в країнах Південної та Південно-Східної Азії (у В’єтнамі, Пакистані або Бангладеш).

На вартість продукції впливає не тільки оплата праці працівників фабрики (і їх умови роботи), але і дизайн штанів. Кожна нова, навіть найменша, кишеня, шов або ґудзик-заклепка — це як мінімум кілька додатково витрачених гривень, а при плануванні масової продукції спочатку невеликі витрати багаторазово збільшуються. Варто пам’ятати й про матеріал, з якого виготовляються джинси — бавовна вищої якості коштує дорожче.

Пам’ятайте про кешбек під час покупки джинсів в інтернеті. У магазинах Answear, Lacoste і Yes, original представлені товари різних цінових категорій, а кешбек поєднується з промокодами.

Джинсы: настоящая цена в Украине

Скільки на джинсах заробляє виробник?

Після фабрики готові джинси потрапляють на склад, а звідти — в магазини. Логістика перевезень — не примха дистриб’юторів, а потреба, за яку теж доводиться платити. За великим рахунком, купуючи джинси, ми платимо і за місце в контейнері, в якому вони були доставлені в Україну, і за страхування перевезень, і за митницю на кордоні. Це чергові 200 гривень у нашому конкретному випадку.

Щоб вийти в плюс у доходах, виробник нараховує до собівартості джинсів так звану маржу (у разі наших джинсів це близько 3%, хоча деякі марки класу люкс можуть «накинути» і до 50%) і відправляє товар дистриб’юторам, які додають свою частину націнки за зберігання на складі та реалізацію товару в магазинах. Рітейлери за кожну продану пару забирають собі близько половини від роздрібної ціни. Однак не можна сказати, що це їх чистий прибуток, оскільки магазини саме з цих грошей платять винагороду працівникам, сплачують податки, оренду приміщень і навіть електроенергію. У роздрібну ціну включені витрати виробника і магазинів і на інші цілі, серед яких особливу увагу слід приділити адміністрації та маркетингу.

Завершальним акордом ціноутворення є ПДВ у розмірі 20%.

Джинсы: ценообразование в Украине

Затягнути пояс на новеньких джинсах

Вибрані нами джинси за 1 000 гривень коштують відносно небагато в порівнянні з цінами, які пропонують марки, орієнтовані на більш вимогливого клієнта. В той самий час можна купити зручну пару і за набагато менші гроші — менш відомі й розрекламовані бренди пропонують джинси навіть за 300–400 гривень. У чому причина такого розкиду цін? Бажання отримати максимальний прибуток в мінімально стислі строки? Або причина у відсутності елементарних знань в області дистрибуції товарів?

Відповідь на ці питання звучить банально просто. Виробники точно знають, що, вибираючи пару тієї чи іншої марки, ми хочемо ототожнювати себе з нею, тобто в якомусь сенсі показати рівень своїх можливостей, а також підкреслити смак і вміння одягатися. Щорічно бренди світового рівня витрачають мільйони доларів на рекламу своїх колекцій одягу. Фотосесії з зірками в джинсах потрапляють на телебачення, білборди, обкладинки журналів і навіть в соціальні мережі. Щоб, наприклад, дозволити собі «одягнути» Дженніфер Лопес у свої джинси, фірми підвищують маржу, пам’ятаючи про те, що споживач готовий заплатити більше за товар вищої категорії.

Представлена вище інформація заснована насамперед на рапортах виробників, пропозиціях міжнародних перевізників, а також на публікаціях, знайдених нами на галузевих інтернет-сайтах. Інформація ця лише приблизно зображати ситуацію на ринку, а конкретні цифри були використані нами для того, щоб проілюструвати шлях, який товари долають від виробника до полиць магазинів. Фірми неохоче діляться даними, що стосуються ціноутворення і дистрибуції своїх товарів. Розглядаючи кожен конкретний випадок, ми переслідували дві мети: по-перше, закликати до усвідомленого споживання, а по-друге, відкрити дискусійну панель, де кожен може висловити власну думку.

ПДВ: цей податок на наших інфографіках розраховується від ціни нетто. Іншими словами: ціна нетто — це 100%, а остаточна ціна «на прилавку» — це 120% (100% + 20% ПДВ), тобто сам ПДВ від ціни «на прилавку» становить 16,7%.